|
Сторінка логопеда Із самого народження дитини батьки прислуховуються до кожного звуку свого малюка, намагаючись почути перше словосполучення, потім — слово, пізніше — речення. І чим дорослішою стає дитина, тим більшими стають вимоги до її вимови. Але що робити, якщо ваша дитина неправильно вимовляє деякі звуки? Інколи достатньо, щоб дитина почула правильну вимову дорослих, повторила за ними і почала правильно вимовляти «важкий» звук. Але іноді цього буває замало і звуки «не даються». Батькам треба набратися терпіння і почати заняття. Виконання цього завдання пов’язане з певними труднощами, тому на допомогу батькам і дітям приходять спеціалісти-логопеди. Тільки вони можуть визначити рівень порушення звуковимови у дитини. На ваших очах росте і змінюється ваша дитина. Кожному з вас хочеться, щоб малюк виріс здоровим, кмітливим, допитливим, гарним і цікавим співрозмовником. Для цього зовсім не обов’язково примушувати дитину щоденно сидіти за столом і вперто вчитись. Краще запропонуйте їй пограти разом з вами. Ви помітите, що малюк полюбить слухати, а згодом і самостійно придумувати історії, відгадувати загадки, запам’ятовувати вірші, чітко промовляти скоромовки. Використовуючи багатоваріантні ігри з мовленнєвими завданнями, у малюка значно покращиться загальний розвиток мовлення. Грайте з дитиною, починаючи з самого раннього віку, і результати не примусять вас довго чекати.
Коли і як з’являються звуки в мовленні дитиниМаленька дитина не завжди зразу оволодіває правильною вимовою, навіть при нормальному мовленнєвому розвитку. Багато звуків дитина вимовляє майже без зусиль: [м, н, т, п] і, звичайно, голосні звуки. Найважче даються шиплячі [ж, ш, ч], свистячі [с, з, ц], а також сонорні [р] і [л]. Неправильна вимова в дітей до трьох років є нормою. Але не пізніше п’яти-шести років дитина має оволодіти правильною вимовою всіх звуків рідної мови. Після цього віку будь-які порушення у вимові звуків вважаються дефектом звуковимови. Наведемо тут дані, які допоможуть батькам слідкувати за своєчасною появою в мовленні дитини різних звуків. Наприклад, у віці 1—2 роки в мовленні дитини з’являються звуки А, О, Е, П, Б, М; у 2—3 роки — звуки І, И, У, Ф, В, Т, Д, Н, К, Г, Х, Й; у 3—5 років — звуки С, З, Ц, Ш, Ж, Ч, Щ; у 5—6 років — звуки Л, Р. Навчаємося вимовляти звуки Наприклад, щоб навчитись вимовляти звук [з], запропонуйте малюкові римовану гру «Вимовляй чітко». Дорослий промовляє, а дитина чітко повторює за ним віршовані слова. Аз-аз-аз — тато, натискай на газ. Оз-оз-оз — щипає носики мороз. Уз-уз-уз — на городі гарбуз. За-за-за — йди додому, коза. Зу-зу-зу — погодуй мою козу. Зи-зи -зи — ми прийшли до кози. Зі-зі-зі — приніс їжу я козі. Дорослий промовляє початок віршованих слів, а дитина закінчує їх. Дорослий звертається до дитини: — А тепер навпаки, ти починаєш, а я закінчую. Промовляйте римовані слова голосно, тихо, пошепки. Вигадайте власні віршики. Приведемо також, як приклад, гру «Спробуй повтори» для навчання вимовляти більш складний, ніж інші, звук [р]. Дорослий звертається до дитини: — Я читаю вірш і голосом виділяю звук [р] у словах, а ти повторюєш за мною, ти — моє ехо. Рак від берега задкує,
Логопедичні розвивальні ігри та вправи для дітейЛогопедичні ігри не завжди передбачають проведення окремих занять із вправами для вироблення чіткої вимови звуків. Логопедичний елемент повинен бути практично в кожному занятті з мовлення. Головне — самому чітко вимовляти слова і давати дитині час для того, щоб чітко висловитися. Іноді те, що ми підганяємо дитину, може призвести до заїкання. Отож краще зачекати і послухати повільну розповідь дитини, аніж злякати її поспіхом. Пропонуємо нижче логопедичні ігри для дітей від двох до шести і більше років. Гра «Чарівна скринька»(для дітей 2—4 років) У яскраву коробку складаємо різні іграшки, а потім дістаємо по одній і просимо, щоб дитина чітко назвала, що це. Можна ускладнити завдання, пропонуючи назвати предмет в однині і множині або таким чином: одне яблуко — багато яблук, одне слоненя — багато слоненят. Гра «Станемо звірятами»(для дітей 2—4 років) Показуємо на малюнку або у вигляді іграшки певну тварину, бажано, щоб це були різні тварини, які «вимовляють» різні звуки (ворона, джміль, змія, поросятко, пес, кіт, бджола, лев, тигр, миша, жук). Просимо повторити звуконаслідування. Таким же чином можна наслідувати звуки води, яка крапає із крана — крап-крап, звуки барабану — бам-бара-бам, звуки шуму дерев під час вітру — ш-ш-ш тощо. Гра «Впізнаємо звук»(для дітей 4—6 років) Даємо завдання впізнати якийсь один звук у словах, наприклад, [с]. Називаємо слова лисиця, слон, шлях, суниці, вихователь, син, сорочка, ворона, сорока, синиця, зима, весна.., а дитина повинна плескати у долоні, коли почує потрібне слово. Можна замість плескання придумати картки. Наприклад, якщо слово підходить, підняти зелену картку, якщо ні — червону. Гра «Який у кого хвіст»(для дітей 5—6 років) Беремо зображення тварин. Дитина повинна назвати останній звук у назві тварини, тобто «хвіст» цього слова. Для початку краще вголос називати слово, чітко вимовляючи кінцевий звук. Гра «Ланцюжок»(для дітей від 6 років) Можна задати будь-яку тему, наприклад, фрукти, овочі або в цілому говорити про слова без вказівки на групу. Спочатку називається слово, наступне повинно починатися зі звука, на який закінчилось попереднє слово. Розвиток загальної моторикиЩоб мовлення вашої дитини добре розвивалося, необхідно звернути увагу на загальну моторику. Відомо, що чим краще рухова активність дитини, тим краще розвивається її мовлення. У дітей з порушенням мовлення дуже часто страждає загальна моторика: рухи недостатньо чіткі, наявне недостатнє відчуття ритму, координації тощо. Для того, щоб зробити рухи дитини більш скоординованими, обов’язково робіть з нею ранкову зарядку, частіше вмикайте музику, особливо мелодії, різні за темпом. Хай дитина танцює. Якщо ви бачите, що дитині важко зорієнтуватись, у якому темпі рухатись, почніть це робити разом з нею. Існує багато вправ, спрямованих на розвиток рухової активності дитини. Ігри з м’ячемСвічки — підкинути м’яч догори, спочатку невисоко, й піймати його. Наступного разу підкинути вище, утретє — ще вище. Цвяхи кувати — відбивати м’яч рукою об землю. Одноруччя — підкинути м’яч до гори правою рукою і піймати правою, підкинути лівою й піймати лівою і т. д. Існує ціла «школа гри з м’ячем», яка дуже популярна в дитячому середовищі: · Ігри з предметами (теніс, бадмінтон, кеглі, скакалка, бумеранг тощо). · Промовляння римованого тексту з імітацією рухів. · Виконання рухів під музику. · Танцювальні вправи. · Вправи на рівновагу (ходьба по колоді, по бордюру; стійка на одній нозі, «Ластівка» тощо). Розвиток дрібної моторики Дрібна моторика — це рухи пальців та кистей рук. Відомо, що існує взаємозв’язок між розвитком м’язів рук і мовленням людини. Завдяки розвитку дрібної моторики дитина навчається досліджувати, порівнювати, класифікувати речі й, таким чином, краще пізнає світ, у якому живе. Навички дрібної моторики допоможуть дитині не тільки самостійно обслуговувати себе, але й виражати себе через творчість. Особливості розвитку дрібної моторики рук дитини залежать від її віку. В 1—2 роки вона тримає 2 предмети в одній руці, креслить олівцем, перегортає сторінку книги. Ставить кубики один на один (від двох і більше). У 2—3 роки відчиняє ящики і перевертає те, що в них лежить. Грає з піском і глиною, відкриває кришки, використовує ножиці, фарбує пальцем. Нанизує намистини. У 3—4 роки тримає олівець пальцями, копіює нескладні малюнки. Малює олівцями і кольоровою крейдою. Складає папір більш ніж один раз. У 4—5 років визначає на дотик предмети в мішку, ліпить із пластиліну, шнурує черевики. Для розвитку дрібної моторики рекомендуємо такі ігрові вправи по ступеню складності, що зростає: 1. Пасивна гімнастика для пальців рук (для дітей віком до дев’яти місяців). 2. Ігри з предметами: · «Стисни та помацай»; · розкладання та складання розбірних іграшок (матрьошок, пірамідок, кубиків тощо); · обведення за контуром; · ліплення з пластиліну, тіста, глини; · малювання пальчиками по піску; · нанизування намистин; · складання візерунків із лічильних паличок; · вирізання ножицями по контуру; · намотування ниток на клубок, котушку; · складання кумедних картинок із дрібних намистинок, зерен. 3. Активна гімнастика для розвитку дрібної моторики: · Вправи безмовного супроводу (робимо з пальчиків зайчика, козу, стілець, стіл, їжака тощо); · пальчикові ігри. У домовленнєвий період пальчикові ігри розвивають не тільки дрібну моторику та мовлення, але й уміння слухати. Дитина вчиться розуміти сенс почутого і вловлювати ритм мовлення. При проведенні ігор з віршами, дорослий спочатку сам читає вірш і виконує рухи з дитиною, потім виконує рухи і частково промовляє текст уже дитина (закінчує фразу, розпочату дорослим). Далі дитина заучує вірш і супроводжує текст відповідними рухами пальців.
ТОП-12: Артикуляційні вправи для дітей шкільного віку![]() Мета артикуляційної гімнастики – розвиток рухливості органів мовленнєвого апарату, відпрацювання правильних, повноцінних рухів артикуляційних органів необхідних для правильної вимови звуків. Артикуляційну гімнастику бажано проводити щоденно, відводячи на неї від 5 до 15 хвилин, в залежності від віку дитини. Не перевантажуйте дитину, не вимагайте від неї виконання всіх вправ під час одного заняття. 1. „Лопаточка”. Широкий язик висунути, розслабити, покласти на нижню губу. Слідкувати, щоб язик не тремтів. Утримувати 10-15 с. 2. „Неслухняний язичок”. Широкий язик покласти на нижню губу та промовляти “пя-пя-пя”, неначе похлопувати свій “неслухняний язичок” верхньою губою. 3. „Чашечка”. Рот широко відкрити. Широкий язик підняти угору. Потягнутися до верхніх зубів, але не торкатися їх. Утримувати в такому положенні 10-15 с. 4. „Голочка”. Рот відкрити. Язик висунути далеко вперед, напружити його та зробити вузьким. Утримувати в такому положенні 15 с. 5. „Гірка”. Рот відкрити. Бокові краї язика притиснути до верхніх кутніх зубів. Кінчиком язика доторкнутися до нижніх передніх зубів. Утримувати в такому положенні 15 с. 6. „Трубочка”. Висунути широкий язик. Бокові краї язика завернути угору. Подмухати в отриману трубочку. Виконувати в повільному темпі 10-15 разів. 7. „Годинник”. Висунути вузький язик. Тягнутися язиком поперемінно праворуч – ліворуч. Рухати язиком з куточка рота в повільному темпі під лічбу. Виконати 10-15 разів. 8. „Конячка”. Присмоктати язик до піднебіння, клацнути язиком. Клацати повільно, сильно. Розтягувати під’язикову зв’язку. Виконати 10-15 разів. 9. „Грибок”. Відкрити рот. Присмоктати язик до піднебіння. Не відриваючи язик від піднебіння сильно відтягнути вниз нижню щелепу. Зробити 10-15 разів. На відміну від вправи „Конячка” язик не повинен відриватися від піднебіння. 10. „Гойдалка”. Висунути вузький язик. Тягнутися язиком почергово спочатку до носа, потім до підборіддя. Рот при цьому не закривати. Вправа проводиться під лічбу 10-15 разів. 11. „Смачне варення”. Висунути широкий язик, облизати верхню губу та заховати язик у глиб рота. Повторити 10-15 разів. 12. „Змійка”. Рот широко відкрити. Язик сильно висунути уперед, напружити, зробити вузьким. Вузький язик максимально висунути вперед та заховати у глиб рота. Рухати язиком в повільному темпі 10-15 разів. 13. „Маляр”. Висунути язик, рот трохи відкрити. Облизувати спочатку верхню, а потім нижню губу по колу. Виконати 10-15 разів, змінюючи напрям. Частіше хваліть дитину, викликайте позитивний настрій при виконанні артикуляційної гімнастики. Ні в якому разі не сваріть дитину, якщо у неї щось не виходить, або виходить неправильно, це може призвести до того, що дитина взагалі відмовиться виконувати вправи. Звичайно, спочатку дитині буде важко, але через деякий час Ви помітите, що рухи стали вже менш напруженими та чіткими.
Ла-ла-ла: |